конфісковувати

КОНФІСКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., КОНФІСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

Здійснювати конфіскацію чого-небудь.

У нього й конфісковувати катма! Бідний, як... як церковна миша (В. Чемерис);

Але яке майно з тобою? Що тут конфісковувати? Хіба твої недолугі рукописи! (С. Процюк);

Українські часописи ще не виходять, бо їх би зараз конфіскували (М. Коцюбинський);

[Ізоген:] Як ти схибнешся,.. розвалиться наш дім, єпископа засудять на вигнання, церковні добра конфіскують (Леся Українка);

Податкова інспекція несподівано виявила у нього величезну заборгованість і конфіскувала усю його нерухомість: квартири, будинки, дачі, вілли і навіть лицарський замок у Карпатах (В. Кожелянко).