1. Словник української мови у 20 томах

концентраційний

КОНЦЕНТРАЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Стос. до концентрації.

Після медикаментозного, хірургічного або комбінованого лікування поліпшуються концентраційна й видільна функції печінки та концентраційна – жовчного міхура (з наук. літ.);

Дифузія водню у металах є спрямованою міграцією його атомів у неоднорідних концентраційних, температурних, пружних та інших полях (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. концентраційний — концентраці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. концентраційний — [концеинтрац’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. концентраційний — -а, -е. Стос. до концентрації. Концентраційний процес. Концентраційний табір (концтабір) — місце масового ув'язнення та знищення військовополонених, політичних в'язнів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. концентраційний — 1. скупчений, згромаджений, накопичений, зібраний 2. (набір) смертельний, рабський Словник чужослів Павло Штепа
  5. концентраційний — Концентраці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. концентраційний — КОНЦЕНТРАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до концентрації. Концентраційний процес. Концентраці́йний та́бір — у капіталістичних країнах, особливо фашистських,— місце масового ув’язнення та знищення революційних діячів, військовополонених і т. ін. Словник української мови в 11 томах