концентри

КОНЦЕ́НТРИ, ів, мн. (одн. конце́нтр, а, ч.).

1. мат. Кола різної величини, але зі спільним центром.

Визначати радіуси концентрів;

Креслити концентри.

2. біол. Групи організмів, пов'язані з центральним організмом – ядром консорції.

Більшість видів хребетних тварин пов'язані з сосною трофічними та топічними зв'язками. Перший концентр утворюють 13 їхніх видів (з наук. літ.);

Запас фітомаси слугує базою консорції і забезпечує нормальне існування організмів першого концентра, який, у свою чергу, є основою життєдіяльності консортів другого концентра (з навч. літ.).

3. геол. Великі геологічні утворення кільцевої, округлої або овальної форми в кам'яній оболонці Землі.

Зовнішні концентри часто зумовлені розсіяними зонами тріщин сколювання (з наук. літ.);

Загальноприйнято поділяти концентри на тектонічні, магматичні та метаморфічні (з наук.-попул. літ.).

4. пед. Послідовні ступені в навчанні, коли той самий матеріал на кожному наступному етапі викладається й вивчається щораз глибше та в ширшому обсязі.

Інтегровані знання, вміння та навички об'єднано в концентри й співвіднесено з кінцевим результатом навчання інтегрованого курсу у вигляді освітньо-кваліфікаційних вимог (з наук. літ.);

У 1917–1919 рр. в Україні семирічна школа поділялася на два концентри – нижчий з чотирирічним і вищий із трирічним курсом (з наук.-попул. літ.).