концентричний

КОНЦЕНТРИ́ЧНИЙ, а, е.

1. спец. Який має спільний центр; протилежне ексцентричний.

Над сонцем синя баня неба, поділена на концентричні кольорові кола (І. Багряний);

Неправильної форми концентричні кола на озері, нанесені на ту карту, свідчили про те, що озеро глибшає чи не відразу, наче провалля (В. Владко);

Годинник показував рівно дванадцять. З-за шахти “КІМ” підводився круглий місяць, облямований світлими концентричними колами (О. Гуреїв);

Ще й ще постаті – концентричними кільцями оточують матір-дівчину, що породила їх в муках творчого змагання (О. Бердник).

2. пед. Стос. до концентризму.

Концентрична система викладання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. концентричний — концентри́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. концентричний — -а, -е. Який має спільний центр. Концентричні кола — два кола, які мають спільний центр і лежать в одній площині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. концентричний — Односередковий Словник чужослів Павло Штепа
  4. концентричний — концентри́чний (від кон... і лат. centrum – середина) 1. Той, що має спільний центр з чим-небудь; ¤ к-і кола – кола зі спільним центром. 2. Той, що міститься всередині іншого; ¤ к. кабель – кабель з двох провідників, один з яких вміщено всередині іншого, виконаного у вигляді круглої трубки. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. концентричний — Концентри́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. концентричний — КОНЦЕНТРИ́ЧНИЙ, а, е. Який має спільний центр. Годинник показував рівно дванадцять. З-за шахти «КІМ» підводився круглий місяць, облямований світлими концентричними колами (Гур., Наша молодість, 1949, 348); На поперечному перерізі.. Словник української мови в 11 томах