концептуальний

КОНЦЕПТУА́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до концепції (у 1 знач.).

Концептуальні ідеї В. Вернадського про ноосферу знайшли своє відображення в його монографії “Наукова думка як планетне явище” (з наук. літ.);

О. О. Потебня розробив такі концептуальні гіпотези, які до цього часу істотно впливають на розвиток світової філологічної думки (з наук.-попул. літ.);

// Який має серйозну самостійну концепцію, ґрунтується на ній.

Концептуальна програма розвитку Академії наук України.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. концептуальний — концептуа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. концептуальний — [концеиптуал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. концептуальний — -а, -е. Оснований на якій-небудь концепції, що містить ту або іншу концепцію. Великий тлумачний словник сучасної мови