1. Словник української мови у 20 томах

конячка

КОНЯ́ЧКА, и, ж.

Зменш. до коня́ка.

Іцик запрягав конячку до візка, накупував в місті всілякого подріб'я [дрібниць], якого потребують селяни, і гайда з тим добром по селах! (І. Франко);

Раз Андрійко .. пас худобу: пару конячок, корову та двоє телят (М. Коцюбинський);

– Там є конячки, але щоб справжніх коней... немає і в заводі (О. Довженко);

– Господар велів, аби ви, панночко, спершу призвичаїлись до своєї кобилки! – каже Пауль, наближаючись до чистенького стійла, де стоїть невелика гніда конячка (Г. Пагутяк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конячка — коня́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. конячка — див. кінь Словник синонімів Вусика
  3. конячка — -и, ж. Зменш. до коняка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конячка — КОНЯ́ЧКА, и, ж. Зменш. до коня́ка. Раз Андрійко.. пас худобу: пару конячок, корову та двоє телят (Коцюб., І, 1955, 442); — Там є конячки, але щоб справжніх коней… немає і в заводі (Довж., Зач. Десна, 1957, 149). Словник української мови в 11 томах
  5. конячка — Коня́чка, -ки ж. ум. отъ коня́ка. Словник української мови Грінченка