кон'юнктурник

КОН'ЮНКТУ́РНИК, а, ч., зневажл.

Безпринципна людина, що спритно використовує збіг обставин, змінює свою поведінку залежно від кон'юнктури (у 1 знач.).

Раїса враз притихла й сказала втомлено, але так само безкомпромісно: – Кон'юнктурник він, та ще й безграмотний. Вже в першому реченні слово “Союз” написав з маленької літери. І ще... кілька помилок (Ю. Мушкетик);

Його машина з російськими номерами, замотана у помаранчеві стрічки, лякала би лякливого лоха кон'юнктурника і додавала би ентузіазму сміливцеві (І. Карпа).