координати

КООРДИНА́ТИ, а́т, мн. (одн. координа́та, и, ж.), спец.

Числа, якими визначають положення точки на прямій або кривій лінії, на площині, у просторі і т. ін.

З наближенням астероїда до Землі потрібні дедалі точніші відомості про його координати (з наук. літ.);

– Негайно встановіть координати поля і киньте туди оперативні .. загони! (О. Бердник);

– А які координати Туфолдської затоки? – попитав Гленарван. – Сто п'ятдесятий градус довготи, – відповів Паганель (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);

* Образно. Хтось придумав, закопав біля двору [скіфську бабу], і тепер навіть вночі, якщо п'яний, йдучи з чайної, наткнеться на цей прикметний стовпчик, то одразу визначить свої координати (О. Гончар).

△ (1) Біполя́рні координа́ти, мат. – числа, які визначають положення точки на площині відносно двох вибраних точок – полюсів.

Широкий спектр досліджень концентрації напружень у біполярних координатах для ізотропних пластин провів Я. Уфлянд (з наук. літ.);

Залежно від характеру вирішуваних завдань місцезнаходження точок на поверхні Землі найчастіше визначають у системах географічних, плоских прямокутних, полярних та біполярних координат (з наук.-попул. літ.);

Вісь координа́т див. вісь;

(2) Дека́ртові координа́ти, мат. – система координат на площині або в просторі, звичайно із взаємно перпендикулярними осями й однаковими масштабами по осях.

Координатними поверхнями в декартових координатах є взаємно перпендикулярні площини, за допомогою яких можна поділити весь простір на шестигранні частинки (з наук. літ.);

Усі точки в системі декартових координат утворюють так званий декартовий простір (з наук.-попул. літ.).