копальний

КОПА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Признач. для копання.

В одному з поселень первісних металургів пізньої бронзової доби знайдено копальні знаряддя, виготовлені з кісток тварин (з навч. літ.);

Сучасна копальна машина дає змогу збирати коренеплоди з мінімальними втратами й максимальною якістю і за будь-яких погодних умов, навіть найнесприятливіших (із журн.).

2. Стос. до копання.

Ми стояли з ним на пагорку серед чистого поля, за півкілометра від ділянки, де відбувалися копальні роботи (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копальний — копа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. копальний — -а, -е. Признач. для копання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. копальний — КОПА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для копання. Копальні знаряддя; Копальна машина. Словник української мови в 11 томах