копальний
КОПА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Признач. для копання.
В одному з поселень первісних металургів пізньої бронзової доби знайдено копальні знаряддя, виготовлені з кісток тварин (з навч. літ.);
Сучасна копальна машина дає змогу збирати коренеплоди з мінімальними втратами й максимальною якістю і за будь-яких погодних умов, навіть найнесприятливіших (із журн.).
2. Стос. до копання.
Ми стояли з ним на пагорку серед чистого поля, за півкілометра від ділянки, де відбувалися копальні роботи (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me