копальня

КОПА́ЛЬНЯ, і, ж.

1. Система підземних споруд для добування корисних копалин (руди, солі, благородних металів і т. ін.).

Надворі поночіло.. Здавалось, що ми під землею, в якихось велетенських копальнях, котрі несподівано освітив зверху каламутний смерковий світ (І. Нечуй-Левицький);

Якось занесло мене до Велички, і я оглядав копальні солі (В. Стефаник);

З шестисот тисяч сирійських дукатів триста тисяч .. йде на військо, триста тисяч має прибувати до Стамбула. З копалень золотих, срібних, залізних, соляних – півтора мільйона (П. Загребельний);

– Ви маєте на увазі рудопрояви попід горою? Я гірничий інженер і можу детально вас поінформувати про наші копальні (М. Воробйов);

* У порівн. Ночі бувають різні: темні, як глибока копальня, ясні, як полярний день (М. Трублаїні).

2. Гірниче підприємство, де видобувають корисні копалини.

Будучи чоловіком багатим, власником многих тисяч десятин землі, заводів і копалень, він прапор своєї европейськості ніс досить певною рукою (В. Винниченко);

Як відкрили там золоті копальні, пішов [старий удегеєць] десь геть блукати по нетрах. Переселився сюди... (І. Багряний);

Скільки з діда-прадіда хліборобів, переважно молоді, відірвала вона [залізниця] від чепіг предківського плуга, потягла на заробітки до дрогобицьких фабрик та бориславських копалень (І. Нижник);

Якби він повертався із золотих копалень, то, напевно, привіз би в бляшанці з-під халви трохи самородків (В. Кожелянко).