1. Словник української мови у 20 томах

копильник

КОПИ́ЛЬНИК, а, ч., рідко.

Той, хто складає в копи сіно або скошений хліб.

Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копильнику (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копильник — копи́льник іменник чоловічого роду, істота той, хто складає в копи сіно або скошений хліб рідко Орфографічний словник української мови
  2. копильник — -а, ч., рідко. Той, хто складає в копи сіно або скошений хліб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. копильник — КОПИ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто складає в копи сіно або скошений хліб. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копильнику (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах