копитище

КОПИТИ́ЩЕ, а, с.

Збільш. до копи́то́ 1.

Кінь ударив копитищем, пiд ним зойкнула, хруснула i мов з щедрої пригорщi бризнула в обличчя крижаною гречкою передвесняна земля (М. Стельмах).