1. Словник української мови у 20 томах

копульований

КОПУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, бот.

Дієпр. пас. до копулюва́ти 1.

У копульованого пагона зробили поперечний розріз у місці зростання з іншим пагоном (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копульований — копульо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. копульований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до копулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови