корбовий
КОРБОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до ко́рба.
Під час копання криниці впав на дно корбовий вал (з газ.).
2. у знач. ім. корбови́й, во́го, ч., заст. Корбар.
– Та я, – кажу, – знаю добре той рахунок .. У магазинників лишиться вісім шісток, а у корбових два ринські. – Ну, як гадаєш, – ци то не дарма робота, – тиждень мучитися у такім пеклі за вісім шісток? (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корбовий — корбови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- корбовий — -а, -е. Прикм. до корба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- корбовий — КОРБОВИ́Й, а, е. Прикм. до ко́рба. ∆ Корбове́ жо́рно — жорно з корбою (у 1 знач.). У круп’яра в місті побачив я.. корбові жорна, що ними крупи меле (Фр., II, 1950, 39). Словник української мови в 11 томах