1. Словник української мови у 20 томах

кордегардія

КОРДЕГА́РДІЯ, ї, ж., іст.

У XVII – XIX ст. – приміщення для військового караулу, а також для ув'язнених.

Приходять тлумач і стражник, обидва сміються: “Магда прибігла” .. Я зрадів: всі побачать, що я не брехав .. Піднімаємося в кордегардію (Ю. Логвин);

Зголоднілі друзі вкупі зі своїми слугами шастали по набережних і кордегардіях, сподіваючись, що хоч хто-небудь з колишніх приятелів запросить їх на обід (Р. Терещенко, пер. з тв. А. Дюма);

Розгорілася [сварка] на східцях церкви.., яку Блад безцеремонно пристосував під кордегардію (П. Мовчан, пер. з тв. Р. Сабатіні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кордегардія — кордега́рдія іменник жіночого роду арх. Орфографічний словник української мови
  2. кордегардія — -ї, ж., заст. Приміщення для військової варти. Кордегардія фортеці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кордегардія — кордега́рдія (від франц. corps de garde – охоронний загін) у 17 – 19 ст. приміщення для військового караулу, а також для ув’язнених. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кордегардія — КОРДЕГА́РДІЯ, ї, ж., заст. Приміщення для військової варти. Кордегардія фортеці. Словник української мови в 11 томах
  5. кордегардія — (фр. — головна охорона) Павільйон або невелика будівля для варти, охорони при в'їзді до міста, палацового комплексу або фортеці. Поряд з тим, в Російській імперії вони зводилися у XIX ст. біля тріумфальних арок (порівн. гауптвахта). Архітектура і монументальне мистецтво