коректорський

КОРЕ́КТОРСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до коре́ктор 1.

Мені було б пожадано, щоб за переклади та видання своїх писань одержати хоч що-будь, може би, хоч на старі літа міг позбутися коректорського хліба (І. Франко);

Зауваження Івана Огієнка до авторів підручників та навчальних, навчально-методичних і методичних посібників можна об'єднати в кілька груп: невиправдане поширення діалектизмів; використання архаїзмів, не вживаних у літературній мові; коректорські помилки; недбале зовнішнє оформлення (з наук. літ.);

Всі електронні версії текстів (переважно англомовні тексти класиків англійської та американської літератури, публіцистика, біографії, листи, словники) підлягають ретельній редакторській та коректорській перевірці на відповідність оригіналу (з наук.-попул. літ.);

Архімандрит узяв лаврську друкарню під свій контроль і навіть запровадив особисту цензуру, не цураючись коректорської роботи (з рел.-церк. літ.).

2. Стос. до коректури (у 2 знач.).

Те, що він [І. Нечуй-Левицький] виправляв у коректі, молодь або іноді повертала обережненько назад до давнього тексту (щодо стилю), або ж і зовсім не зважала на дивацтва старого письменника (щодо правопису). Спершу він не помічав цієї німої боротьби коректорськими засобами. Нарешті помітив – і обурився (С. Єфремов).

3. рідко. Прикм. до коре́ктор 3.

Частина пошкоджень, спричинених опроміненням, може призводити до послаблення коректорської функції деяких ДНК-полімераз (з наук. літ.).