коренеплоди
КОРЕНЕПЛО́ДИ, ів, мн. (одн. коренеплі́д, ло́ду, ч.).
1. Рослини, вирощувані для господарського використання (буряк, морква, редька, ріпа, петрушка і т. ін.).
Коренеплоди сортують вручну. Їх використовують залежно від форми, розміру, забарвлення для приготування супів, гарнірів, соусів, холодних закусок (з навч. літ.);
Коренеплоди використовують як продукт харчування, для годівлі худоби, а також для технічних потреб (із журн.).
2. перев. одн. Потовщений головний корінь, у якому відкладаються поживні речовини.
Коренеплід буває здебільшого у дворічних рослин (з наук. літ.);
Люди знали моркву лише як солодкий і соковитий коренеплід, а недавно виявилося, що в насінні моркви є цінні лікарські речовини (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коренеплоди — -ів, мн. (одн. коренеплід, -лода, ч.). Культурні рослини (буряк, морква тощо) з м'ясистим коренем, що використовується як продукт харчування, для годівлі худоби, а також для технічних потреб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коренеплоди — КОРЕНЕПЛО́ДИ, ів, мн. (одн. коренеплі́д, ло́да, ч.). Культурні рослини (буряк, морква тощо) з м’ясистим коренем, що використовується як продукт харчування, для годівлі худоби, а також для технічних потреб. Словник української мови в 11 томах