1. Словник української мови у 20 томах

коржик

КО́РЖИК, а, ч.

1. Зменш. до корж.

У холодочок завела [сина] .. Та коржиком погодувала, Свіженьким коржиком (Т. Шевченко);

Мати ще влила йому свіжого кок-чаю і розломила сьогодні спечений коржик (Іван Ле).

2. Див. ко́ржики.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коржик — ко́ржик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. коржик — Балабушка, (медовий) медяник, медівник. Словник синонімів Караванського
  3. коржик — див. хліб Словник синонімів Вусика
  4. коржик — -а, ч. 1》 Зменш. до корж. 2》 див. коржики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. коржик — КО́РЖИК, а, ч. 1. Зменш. до корж. Взяла у холодочок завела, .. Та коржиком погодувала, Свіженьким коржиком (Шевч., II, 1953, 319); Мати ще влила йому свіжого кок-чаю і розломила сьогодні спечений коржик (Ле, Міжгір’я, 1953, 96). 2. див. ко́ржики. Словник української мови в 11 томах
  6. коржик — Коржик, -ка м. ум. отъ корж. Словник української мови Грінченка