корисливець

КОРИСЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм.

Той, хто зацікавлений тільки в особистій вигоді.

– Не повiрила б ранiше, що ти станеш таким корисливцем. А як прикидався! Як грав! То тобi теж власна шкура?.. (Ю. Мушкетик).