1. Словник української мови у 20 томах

користувальний

КОРИСТУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец.

Признач. для користування, використання.

У практиці сільського господарства найпоширенішою є промислова гібридизація для одержання робочих користувальних тварин (з навч. літ.);

Банкінг підтримується єдиним користувальним інтерфейсом (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. користувальний — кори́стува́льний прикметник користува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. користувальний — -а, -е, спец. Признач. для певного використання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. користувальний — КОРИСТУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для певного використання. Племінне й користувальне поголів’я птиці повинно перебувати у певних числових співвідношеннях (Птахівн., 1955, 87); Не однакові вимоги ставляться до користувальних коней у різних її [України] зонах (Конярство, 1957, 88). Словник української мови в 11 томах