користувач
КОРИ́СТУВА́Ч, и́стувача́, ч.
Той, хто користується чим-небудь, використовує що-небудь для своїх потреб.
Суперечність між загальномовним та індивідуальним сприяє подальшій нормалізації літературної мови, спонукає її користувачів шукати нові, досконаліші форми виявлення думки і почуття, що важливо для розвитку всіх функціональних стилів, особливо найвпливовіших – художнього і стилю масової інформації (В. Русанівський);
Ми збиралися в одному з підвалів на Валах, то була майстерня, що належала спілці художників. Одним з її користувачів був художник Микола Я. (Ю. Андрухович);
Стефан краєм ока продовжував читати її повідомлення, відшукуючи настроювання блокування користувача (Любко Дереш);
Можливо, саме численна армія мобільних телефонів й викликає ці буревії, бо ж загальна кількість користувачів та ще й кількість мобілок у багатьох вже перевищує усі межі розумного (Г. Вдовиченко).
Значення в інших словниках
- користувач — кори́стува́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- користувач — [користувач] -ча, ор. -чеим, м. (на) -чеив'і/-чу, мн. -ч'і, -ч'іў і [кориестувач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ачев'і/-ачу, мн. -ач'і, -ач'іў Орфоепічний словник української мови
- користувач — користувача, ч. 1》 Той, хто користується чим-небудь – майном, землею, комп'ютером тощо. 2》 спец. Програма або система, що використовують ресурси іншої системи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- користувач — КОРИ́СТУВА́Ч, кори́стувача́, ч. Той, хто користується яким-небудь майном, землею тощо. Словник української мови в 11 томах