1. Словник української мови у 20 томах

кородувати

КОРОДУВА́ТИ, у́є, недок., спец.

1. що. Спричиняти корозію чого-небудь (про дію хімічних сполук, газів, вологи).

Активні сірчані сполуки здатні кородувати метал за нормальних умов (з навч. літ.);

Галеніт наростає на сфалерит та кородує його в зонах дроблення (з наук. літ.);

Піроксен міститься в тісному зростанні з роговою обманкою, яка кородує й заміщує його (з наук. літ.).

2. Зазнавати корозії.

Унаслідок безперервної подачі кисню залізо може кородувати до повного руйнування (з навч. літ.);

Життєдіяльність агресивного угруповання бактерій активується поблизу металевих споруд, які кородують (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кородувати — кородува́ти дієслово недоконаного виду до коро́зія Орфографічний словник української мови
  2. кородувати — -ує, недок., перех., спец. Спричиняти корозію чого-небудь (про дію хімічних сполук, газів, вологи). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кородувати — КОРОДУВА́ТИ, у́є, недок., перех., спец. Спричиняти корозію чого-небудь (про дію хімічних сполук, газів, вологи). Аміачна вода та аміакати швидко й сильно кородують мідь, бронзу, латунь (Наука.., 8, 1958, 37). Словник української мови в 11 томах