1. Словник української мови у 20 томах

короткуватий

КОРОТКУВА́ТИЙ, а, е.

Трохи короткий; коротший, ніж треба.

На йому [ньому] була .. смушева шапка, сіра, трохи короткувата чумарка (Л. Яновська);

Я став на лижі. Вони були трохи короткуваті (Ю. Збанацький);

Одягнула рожеве плаття, те, що найбільше любив Йосип. Воно було завузьке й короткувате (Б. Харчук);

Потiм вирiшив я, вона – косоока татарочка, з тонкою талiєю, важкими стегнами i трохи короткуватими ногами (І. Роздобудько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. короткуватий — короткува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. короткуватий — див. короткий Словник синонімів Вусика
  3. короткуватий — -а, -е. Трохи короткий, коротший, ніж треба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. короткуватий — КОРОТКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи короткий, коротший, ніж треба. На йому була.. смушева шапка, сіра, трохи короткувата чумарка (Л. Янов., І, 1959, 90); Я став на лижі. Вони були трохи короткуваті (Збан., Малин. дзвін, 1958, 301). Словник української мови в 11 томах