корсарський

КОРСА́РСЬКИЙ, а, е, заст.

Прикм. до корса́р і корса́рство.

Купив собі [Ландольфо] невеличке корсарське суденце, устаткував його добре всім, що треба для того промислу, та й почав шарпати проїжджий торговий люд (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

Безбожне ж дівоцтво Єлизавети Англійської тимчасом буяло в блиску зсипаного їй до ніг корсарського золота (О. Забужко);

Одним з перших документів, яким офіційно регулювалися взаємини держави з корсарами, королівським едиктом передбачаються “листи відзнаки для господарів тих кораблів, які озброюють до участі в корсарській справі” (з наук. літ.);

// Власт. корсарові, характерний для корсарів.

Диво дивне! Логічні висновки серйозних учених не приваблюють юні душі так, як захоплює в полон безпідставне, буквально корсарське, розбійницьке, так би мовити, фантазування! (О. Бердник);

Вища державна рада, звісно, могла б засудити корсарські дії адмірала. Але що могло це значити для людини, яку і так уже засудили, без всякої надії на прощення? (П. Мовчан, пер. з тв. Р. Сабатіні).