кортин

КОРТИ́Н, у, ч., фарм.

Лікувальний препарат із надниркових залоз великої рогатої худоби або свиней, який містить гормони кіркової речовини.

Лікувальний кортин не має постійного гормонального складу, оскільки є сумішшю багатьох кортикостероїдів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кортин — -у, ч. Препарат, що є екстрактом надниркових залоз великої рогатої худоби або свиней і містить гормони кіркової речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови