космонавтика
КОСМОНА́ВТИКА, и, ж.
Теоретичні й практичні галузі науки і техніки, що забезпечують можливість освоєння космічного простору з використанням літальних апаратів; астронавтика.
Космонавтика дала змогу вивчати верхні шари земної атмосфери, ультрафіолетове проміння Сонця, магнітосферу Землі (з наук.-попул. літ.);
Розтина блакить, гостроголова [ракета], Аж до зір готова досягти; Космонавтики вона основа, Екіпаж споряджено – лети! (Д. Білоус);
– У верхніх шарах земної атмосфери температура також дуже висока .. Але земна атмосфера там надто розріджена – і тому цей факт у космонавтиці ніхто не бере до уваги (М. Руденко);
У кабінеті професора Галушки серед інших матеріалів з космонавтики, натрапив на цікаву книжку, посібник із астрономії (Любко Дереш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- космонавтика — космона́втика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- космонавтика — -и, ж. Наука про польоти людини, а також автоматичних літальних апаратів у космос; астронавтика. Великий тлумачний словник сучасної мови
- космонавтика — космона́втика (від космо... і ...навтика) наука, що вивчає польоти апаратів у космічному просторі. Інша назва – астронавтика. Словник іншомовних слів Мельничука
- космонавтика — КОСМОНА́ВТИКА, АСТРОНА́ВТИКА рідше. Словник синонімів української мови
- космонавтика — КОСМОНА́ВТИКА, и, ж. Наука про польоти людини, а також автоматичних літальних апаратів у космос; астронавтика. Калуга — батьківщина основоположника космонавтики К. Е. Ціолковського. Словник української мови в 11 томах