космополітичність

КОСМОПОЛІТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

1. Властивість за знач. космополіти́чний 1.

Аналізуючи “космополітичність” Володимира Самійленка, Борис Грінченко був переконаний, що це “не перешкоджа [перешкоджає] йому стояти на національному ґрунті” (з наук. літ.).

2. біол. Властивість за знач. космополіти́чний 2.

Космополітичність властива синантропним видам (формують у створеному людиною штучному або напівприродному середовищі стійкі та життєздатні популяції) (з наук. літ.).

3. перен. Властивість за знач. космополіти́чний 3.

Запорукою багатства та різноманітності музичного життя в Європі є, зокрема, космополітичність і мобільність як віртуозів топ-класу, так і пересічних оркестрантів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me