космополітичність
КОСМОПОЛІТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
1. Властивість за знач. космополіти́чний 1.
Аналізуючи “космополітичність” Володимира Самійленка, Борис Грінченко був переконаний, що це “не перешкоджа [перешкоджає] йому стояти на національному ґрунті” (з наук. літ.).
2. біол. Властивість за знач. космополіти́чний 2.
Космополітичність властива синантропним видам (формують у створеному людиною штучному або напівприродному середовищі стійкі та життєздатні популяції) (з наук. літ.).
3. перен. Властивість за знач. космополіти́чний 3.
Запорукою багатства та різноманітності музичного життя в Європі є, зокрема, космополітичність і мобільність як віртуозів топ-класу, так і пересічних оркестрантів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me