космотворчий

КОСМОТВО́РЧИЙ, а, е, книжн.

Який утворює космос.

Від самого початку космотворчий процес має бути цілеспрямованим (з наук. літ.);

Аріман виконав свій космотворчий план. Деміурги та Космократори в тримірній безмежності, на обраній для експерименту планеті, запрограмували еволюцію (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me