космотворчий
КОСМОТВО́РЧИЙ, а, е, книжн.
Який утворює космос.
Від самого початку космотворчий процес має бути цілеспрямованим (з наук. літ.);
Аріман виконав свій космотворчий план. Деміурги та Космократори в тримірній безмежності, на обраній для експерименту планеті, запрограмували еволюцію (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me