котилозаври

КОТИЛОЗА́ВРИ, ів, мн. (одн. котилоза́вр, а, ч.), палеонт.

Підклас викопних хижих тварин класу рептилій палеогенового періоду, які мали багато спільних рис із земноводними.

На початку свого існування котилозаври були м'ясоїдними тваринами відносно невеликих розмірів (з наук.-попул. літ.);

Знахідки решток котилозаврів відомі в Північній Америці, Південній Африці, а також у Європейській частині Росії (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. котилозаври — котилоза́ври (від грец. κοτύλη – чашка і ...завр) група примітивних викопних тварин класу плазунів. Існували в пермський період палеозою й тріасовий період мезозою. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. котилозаври — Назва найдавніших та найпримітивніших викопних плазунів; поділялися на різні групи; потужна будова, довж. тіла 0,3-3 м; знані з середини карбону до тріасу на території Європи, Пн. Америки та пд. Африки. Універсальний словник-енциклопедія