котловина

КОТЛОВИ́НА, и, ж.

Велика западина на поверхні землі.

Було, як почують хуторяни, що йде татарва, то .. ховаються по байраках і котловинах (О. Стороженко);

Громи били так гучно, якби на кожнім верху стояла осібна батарея гармат. От-от і цілу котловину, у якій лежить село, затопить вода (Б. Лепкий);

Перед очима Анатолія відкрилася вечірня панорама міста, що лежало в гігантській котловині (М. Руденко);

Скеля струсонулася від вибухів. Над котловиною кучерявилася хмара пилюки (О. Бердник);

Гаряча підземна жила, що випорснула в розколину, гріла цілу межигірну котловину (М. Дочинець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. котловина — котлови́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. котловина — див. вир; низовина; яма Словник синонімів Вусика
  3. котловина — -и, ж. Велика западина на поверхні землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. котловина — Улоговина Словник чужослів Павло Штепа
  5. котловина — ЗАПА́ДИНА (низьке місце, понижена місцевість порівняно з навколишнім рельєфом), ПІД, ПА́ДИНА, ПА́ДІЛ, ВПА́ДИНА (УПА́ДИНА) рідко, ПАД рідко, ПОДИ́НА діал., ПРИ́ПАДЬ діал.; ЗАГЛИ́БИНА, ЖО́ЛОБ (перев. між горами, скелями і т. ін. Словник синонімів української мови
  6. котловина — КОТЛОВИ́НА, и, ж. Велика западина на поверхні землі. Було, як почують хуторяни, що йде татарва, то.. ховаються по байраках і котловинах (Стор., І, 1957, 203); Перед очима Анатолія відкрилася вечірня панорама міста, що лежало в гігантській котловині (Руд., Остання шабля, 1959, 57). Словник української мови в 11 томах