1. Словник української мови у 20 томах

котляр

КОТЛЯ́Р, а́, ч.

Те саме, що казаня́р.

[Жінка:] Проводжаючи, питала: ти ж котляр, Овраме, на заводі став глухий, недочуваєш (М. Куліш);

Поодинокі ворожі постріли з невеликих гармат лунали над Дніпром, наче удари молота котляра, що клепає залізний бак чи паровий казан (С. Голованівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. котляр — котля́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. котляр — -а, ч. Те саме, що казаняр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. котляр — див. котельник Словник чужослів Павло Штепа
  4. котляр — КОТЛЯ́Р, а, ч. Те саме, що казаня́р. [Книш:] Дай я, простий котляр, обійму героя! (Мик., І, 1957, 94). Словник української мови в 11 томах
  5. котляр — Котля́р, -ра́ м. = кітляр. Котл. Словник української мови Грінченка