коуш

КО́УШ, а, ч., техн.

Частина підвісного пристрою для закріплення каната на підйомній посудині.

Коуші виготовляють із заліза (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коуш — Коуш — thimble — Kausche, Kauscheneinband – частина підвісного пристрою, форма К. кругла, продовгуваста та ін. Гірничий енциклопедичний словник