кофейник
КОФЕ́ЙНИК, а, ч.
Те саме, що ка́вник.
Грицько .. вніс здоровий лиснючий кофейник і поставив на застеленому під стіною столі (І. Нечуй-Левицький);
Гарно пахло кавою, стояв заварений кофейник і на японській тарілці лежало кілька сендвічів з шинкою і сиром (У. Самчук);
Мій улюблений кофейник! Порцелянова посудина, біла, як лебідь, розмальована розкішними, немов щойно зірваними трояндами! (А. Дімаров);
– Яєчня “бомба-генерал”! – вигукнув весело Поль i опустив на стiл великий бiлий кофейник (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me