кофеїн
КОФЕЇ́Н, у, ч.
Речовина (алкалоїд), що міститься в насінні кави, листках чаю і т. ін.; застосовують у медицині при ослабленні серцево-судинної діяльності, головному болю і т. ін., а також як тонізуючий засіб.
Запасливий мисливець бере з собою із ліків: аспірин, пірамідон з кофеїном, сульфатіазол (Остап Вишня);
– Що! Серце? Дайте мені кофеїну, камфори.., – я повинен діяти (Ю. Яновський);
Аналіз на нікотин, звичайно ж, зразу дав позитивний результат. Виявився також кофеїн (М. Дашкієв);
У терапевтичних дозах кофеїн стимулює центральну нервову систему, у високих – пригнічує (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кофеїн — кофеї́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кофеїн — -у, ч. Речовина (алкалоїд), що міститься в насінні кави, листках чаю та ін.; застосовується в медицині як тонізуючий засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кофеїн — (нім. Koffein, від англ. coffee, голл. koffie – кава, з араб. кагва) алкалоїд, що міститься в листках чаю, в зернах кави тощо (одержують синтетично). Застосовують при серцево-судинній недостатності, спазмах судин головного мозку, гіпотонії тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- кофеїн — Алкалоїд, що знаходиться в насінні кавового дерева і листях чаю; збуджує центр. нервову систему. Універсальний словник-енциклопедія
- кофеїн — КОФЕЇ́Н, ТЕЇ́Н. Словник синонімів української мови
- кофеїн — Кофеї́н, -ї́ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кофеїн — КОФЕЇ́Н, у, ч. Речовина (алкалоїд), що міститься в насінні кави, листках чаю та ін.; застосовується в медицині як тонізуючий засіб. — Що! Серце? Дайте мені кофеїну, камфори..,— я повинен діяти (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах