1. Словник української мови у 20 томах

кочережка

КОЧЕРЕ́ЖКА, и, ж.

Зменш. до кочерга́ 1.

Розпечений прут заліза в руках Каленика Романовича обертався в красиву кочережку (І. Сенченко);

Я й забув про вогонь! Кочережкою притоптую попіл, щоки аж горять від жару (В. Близнець);

Удавав [Мовчун] з себе заклопотаного й ворушив металевою кочережкою вугілля (М. Циба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кочережка — кочере́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кочережка — -и, ж. Зменш. до кочерга 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кочережка — Кочере́жка, -жки, -жці; -ре́жки, -ре́жок, -ре́жкам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кочережка — КОЧЕРЕ́ЖКА, и, ж. Зменш. до кочерга́ 1. Розпечений прут заліза в руках Каленика Романовича обертався в красиву кочережку (Сенч., Опов., 1959, 6). Словник української мови в 11 томах
  5. кочережка — Кочере́жка, -ки ж. ум. отъ кочерга. Словник української мови Грінченка