кошичок
КО́ШИЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до ко́шик.
Маленький кучерявий хлопчик несе повний квіток кошичок (М. Коцюбинський);
Опія перелякано сахнулася, мало не впустила кошичок із ягодами (І. Білик);
Кошички квітки кмину піскового оперезані гладенькими блискучими лимонно-жовтими або оранжевими листочками (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кошичок — ко́шичок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кошичок — -чка, ч. Зменш. до кошик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кошичок — див. суцвіття Універсальний словник-енциклопедія
- кошичок — Ко́шичок, -чка, в -шичку; -чки, -чків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кошичок — КО́ШИЧОК, чка, ч. Зменш. до ко́шик. Маленький кучерявий хлопчик несе повний квіток кошичок (Коцюб., III, 1956, 412); Квітки [кмину піскового].. зібрані в кулясті кошички (Лікар, рослини.., 1958, 60). Словник української мови в 11 томах