1. Словник української мови у 20 томах

кравецтво

КРАВЕ́ЦТВО, а, с.

Кравецьке ремесло; заняття кравецьким ремеслом.

Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся (Номис);

Глоба .. промишляв кравецтвом (О. Стороженко);

– Хто шив? – питаю. А вона – ляп! що панна. – Як? – кажу і чинюся, ніби дурна, – вона уміє [знає] кравецтво? (О. Кобилянська);

Симпатичний і наївний професор, як великий дітлах, побивався: як же він вчитиме кравецтво, коли невідомо, як там, з чого там і що там треба буде шити (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кравецтво — краве́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кравецтво — -а, с. Кравецьке ремесло; заняття кравецьким ремеслом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кравецтво — Краве́цтво, -тва, -тву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кравецтво — КРАВЕ́ЦТВО, а, с. Кравецьке ремесло; заняття кравецьким ремеслом. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся (Номис, 1864, № 9573); Глоба.. промишляв кравецтвом (Стор., І, 1957, 238); Вони.. з бабусею навчать подружку кравецтва (Козл., Ю. Крук, 1957, 518). Словник української мови в 11 томах
  5. кравецтво — Кравецтво, -ва с. Портняжество. Швець знай своє швецьтво, а в кравецьтво не мішайся. Ном. № 9573. Словник української мови Грінченка