краги
КРА́ГИ, краг, мн. (одн. кра́га, и, ж.).
1. Накладні шкіряні халяви до черевиків.
Сержант помацав краги і по тих словах поклав їх назад під стіну (І. Багряний);
Сотник роздратовано цьвохнув себе стеком по крагах (П. Панч);
Проти сонця Генріх аж виблискував у жовтих черевиках і крагах (С. Чорнобривець);
Старий нiмець, у картузi з навушниками i в цупких чорних крагах, виповз iз погреба i пошкутильгав до хлопцiв (П. Загребельний).
2. Розтруби (у 2 знач.) у рукавиць (у 1 знач.).
Зварювальні краги – це спеціальні робочі рукавиці, використовувані в основному зварниками (з навч. літ.);
Покращена версія непромокальних рукавичок – краги (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- краги — краг, мн. (одн. крага, -и, ж.). 1》 Накладні шкіряні халяви до черевиків. 2》 Розтруби у рукавичок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- краги — Холявки Словник чужослів Павло Штепа
- краги — кра́ги [від голл. kraag – комір або від швед. krag (stövlar) – шкіряні гамаші, ботфорти] 1. Накладні шкіряні халяви. 2. Розтруби у рукавичок. Словник іншомовних слів Мельничука
- краги — КРА́ГИ, краг, мн. (одн. кра́га, и, ж.). Накладні шкіряні халяви до черевиків. Сотник роздратовано цьвохнув себе стеком по крагах (Панч, І, 1956, 160); Проти сонця Генріх аж виблискував у жовтих черевиках і крагах (Чорн., Визвол. земля, 1959, 119). Словник української мови в 11 томах