крайгороддя

КРАЙГОРО́ДДЯ, я, с., рідко.

Те саме що передмі́стя.

Уперто не погоджується [Панас] на друкування своїх творів у Галичині, замкнувшися в собі і перебравшися на тихе крайгороддя Полтави (М. Зеров);

– Йой! – скрикнув пан Бринчак, коли ми виїхали із його крайгороддя (В. Діброва).