краков'як

КРАКОВ'Я́К¹, у, ч.

Польський народний танець у швидкому темпі.

Він танцював вальс, краков'як (М. Трублаїні);

На одному кінці столу хапалися за рапіри, а в іншому пили здоров'я самодержця і за впокоєння Малоросії; там танцювали краков'як (Д. Білий);

// Музика до цього танцю.

Музики вдарили краков'як (В. Кучер);

Та який без барабана Краков'як, гопак чи вальс? (С. Воскрекасенко);

Гармоніст Петя награвав бадьоро і голосно, але знав лише краков'як (М. Циба);

// Польська народна пісенька на зразок коломийки.

Зоня знала стільки веселих, дотепних краков'яків, уміла так гарно танцювати (Леся Українка).

КРАКОВ'Я́К², а, ч., зах.

Те саме, що краків'я́нин.

Автор віршів був, очевидно, краков'як і гордився працею та заслугою свого земляка міщанина, не шляхтича (І. Франко).