крамниця
КРАМНИ́ЦЯ, і, ж.
Приміщення для роздрібної торгівлі; магазин (у 1 знач.).
На базарі стоять рядками малесенькі крамниці (І. Нечуй-Левицький);
В найбагатшії [найбагатшій] крамниці Два купці сиділо, І туди чумак заходить З мазницею сміло (С. Руданський);
Ось бульвар Шевченка – ще не так давно, за часів непу, він пишався розкошами майже столичних крамниць (І. Багряний);
Між ділом він мав на меті зайти до крамниці й купити книгу (С. Чорнобривець);
Коло великої вітрини пономарьовської крамниці завжди людно (Б. Антоненко-Давидович).
(1) Комерці́йна крамни́ця <�Комерці́йний кіо́ск (магази́н, розм. ларьо́к і т. ін.)> – торговельне підприємство, в якому товари та продукти продають за вільними цінами.
– Та ж ринок! Відкривай комерційний ларьок, бери в оренду землю, фермерствуй (Н. Околітенко);
Важко собі навіть уявити, скільки заробляє хазяїн комерційного кіоску (Л. Кононович);
Коли вона все-таки додому прибувала, то привозила з собою дражливі запахи ментолових цигарок.., що з'явилися в новопосталих комерційних крамницях (В. Кожелянко);
Бажання сміятися зникло так само несподівано, як і з'явилося, і я знову дивлюся у вікно на вогні ліхтарів та освітлені вивіски комерційних кіосків (А. Кокотюха).