красивішати

КРАСИВІ́ШАТИ, ає, недок.

Робитися, ставати красивим, кращим.

Дівчина потихеньку розцвітала й красивішала (М. Дашкієв);

Чим їдкіше він нападався в думках на Бондарівну, тим кращим ставав її образ. Ясніше світилися очі, красивішало невелике округле обличчя (М. Стельмах);

Коли співає [Ольга], вона красивішає, особливо тепер, коли після прощання з Степурою в таборі зблиснула їй якась надія (О. Гончар);

Київ знову стає красенем, і красивішає наша українська земля (В. Лис).