краснопис

КРАСНО́ПИС, у, ч.

Те саме, що калігра́фія.

Це був урок краснопису (О. Іваненко);

– Тарасе! Ти дряпаєш, як курка лапою, – оцінювала мій “краснопис” Ніна Іванівна (П. Автомонов);

У музейному залі, котрий відчиняють лише під час великих урочистостей, зберігаються вицвілі документи, написані специфічним, розробленим ще черницями ордену Слухняних Дружин, краснописом (І. Роздобудько);

[Гамлет:] Колись я сам, як і вельможі наші, Вважав краснопис за негожу річ І намагавсь забути цю науку (Л. Гребінка, пер. з тв. В. Шекспіра).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. краснопис — красно́пис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. краснопис — Каліграфія. Словник синонімів Караванського
  3. краснопис — -у, ч. Те саме, що каліграфія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. краснопис — КАЛІГРА́ФІЯ, КРАСНО́ПИС, ЧИСТОПИСА́ННЯ. Учні з галасом займають свої місця. Останній урок — каліграфія (П. Колесник); Це був урок краснопису (О. Іваненко); Тетрадки повиймала (Оленка), показує. — Чистописання це, — каже, — а це ось диктовка... (А. Тесленко). Словник синонімів української мови
  5. краснопис — Красно́пис, -су, -сові (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. краснопис — КРАСНО́ПИС, у, ч. Те саме, що калігра́фія. Це був урок краснопису. Галя [чорненька] і Галя [біленька] старанно виводили літери (Ів., Таємниця, 1959, 20). Словник української мови в 11 томах