кращенько
КРА́ЩЕНЬКО.
Присл. до кра́щенький.
Аби польські яблука на наших прилавках виглядали кращенько, їх дорогою до України обробляють понад 20 разів (з газ.);
// у знач. пред.
Степан один у батьків, це ж, звісно, годять йому, не дають волосинці з голови упасти, то, може, й Катерині кращенько буде (В. Шкляр);
Нам тут кращенько, бо в дорозі стомилися, ноги збили (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me