1. Словник української мови у 20 томах

краяний

КРА́ЯНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до кра́яти.

Хліб – як золотий, Насичений вітрами степовими І краяний смаглявою рукою Мисливця, риболова, косаря! (М. Рильський);

На круглому столі головної кімнати, покритому білим настільником, стояло накриття на двоє осіб .. Краяна салата із шматками червоної редьки доповнювала загальну атмосферу цього консервативного натюрморту (У. Самчук);

* Образно. – Догнав не догнав, а погнатись можна .. Славна приказка, тільки не на мене краяна (М. Стельмах);

Плакала-ридала [Миловидка] й билася, краяна жалями, об берег, як б'ється викинута з моря риба (Д. Міщенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. краяний — кра́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. краяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до краяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. краяний — КРА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кра́яти. Хліб — як золотий. Насичений вітрами степовими І краяний смаглявою рукою Мисливця, риболова, косаря! (Рильський, II, 1960, 148). Не до ладу́ кра́яний, та мі́цно зши́тий див. зши́тий. Словник української мови в 11 томах