1. Словник української мови у 20 томах

креденець

КРЕ́ДЕНЕЦЬ, нця, ч., заст.

Креденс.

В кінці зали здіймався креденець, важкий і величезний, як вівтар (З. Тулуб);

У XVII ст. креденці набули того вигляду, до якого звикли сучасні люди. В Україні у ХХ ст. подібні шафи були чи не в кожній сім'ї, єдиною відмінністю була вартість виробу (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. креденець — кре́денець іменник чоловічого роду буфет для посуду рідко Орфографічний словник української мови
  2. креденець — -нця, ч., діал. Буфет, шафа з посудом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. креденець — КРЕ́ДЕНЕЦЬ, нця, ч., заст. Буфет для посуду. В кінці зали здіймався креденець, важкий і величезний, як вівтар (Тулуб, Людолови, І, 1957, 93). Словник української мови в 11 томах
  4. креденець — Кре́денець, -нця м. Буфеть, посудный шкапъ. Левч. Словник української мови Грінченка