1. Словник української мови у 20 томах

кредо

КРЕ́ДО, невідм., с.

Ключовий принцип, яким керується особа або група осіб.

Він [Бальзак] поспішив написати статтю, у якій виклав своє політичне кредо (Н. Рибак);

– Ви давно визначили своє кредо чи ось цієї миті? (Р. Іваничук);

Кілька .. бабусиних приказок якнайліпше характеризують її життєве кредо (В. Лис);

Коли Філіп підписав пергамент з текстом кредо, архієпископ взяв пасторальний скіпетр (О. Авраменко, В. Авраменко);

Журнал “Наш рідний край” будував свою діяльність на засадах етнопедагогіки і краєзнавства. Основне його педагогічне кредо – формування особистості на загальнолюдських цінностях (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кредо — кре́до іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кредо — невідм., с. 1》 Символ віри у католицькій церкві. || Один із розділів католицької меси. 2》 Основні погляди, переконання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кредо — "Вірую" Словник чужослів Павло Штепа
  4. кредо — (лат. credo — вірую) — один з розділів католицької меси. Словник-довідник музичних термінів
  5. кредо — кре́до (від лат. credo – вірю) символ віри; основи світогляду, переконань. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. кредо — Кре́до, не відм., н. р. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кредо — КРЕ́ДО, невідм., с. Основні погляди, переконання. Він [Бальзак] поспішив написати статтю, у якій виклав своє політичне кредо (Рибак, Помилка.., 1956, 277); У своїх роботах вона [О. Словник української мови в 11 томах
  8. кредо — рос. кредо основи світогляду, переконань, заінтересованості. Eкономічна енциклопедія