1. Словник української мови у 20 томах

крекіт

КРЕ́КІТ, коту, ч.

Специфічні звуки, що видають птахи, жаби і т. ін.

А з долини, із ставу долинав рівний, невгамовний крекіт жаб (З. Тулуб);

Ворони з крекотом тягли за острів (Ю. Мушкетик);

Линуло голосне квакання жаб і крекіт нічного птаства (І. Білик);

Десь далеко відгукуються цим співам рівномірне гудіння бджіл, крекіт диких качок, шурхіт мишей-полівок (І. Роздобудько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крекіт — кре́кіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крекіт — див. звучання Словник синонімів Вусика
  3. крекіт — -коту, ч. Кректання качок, жаб і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крекіт — КРЕ́КІТ, коту, ч. Кректання качок, жаб і т. ін. А з долини, із ставу долинав рівний, невгамовний крекіт жаб (Тулуб, Людолови, І, 1957, 36). Словник української мови в 11 томах