1. Словник української мови у 20 томах

кремація

КРЕМА́ЦІЯ, ї, ж.

Спалювання тіла померлого в спеціальній печі.

Тіло хутенько піддали кремації, наступного дня уже й поховали (Л. Костенко);

– Кімната підготовки до ритуалу ліворуч, – мляво підказав фотограф, наче мова йшла про кремацію (Люко Дашвар);

* Образно. Помічники народних депутатів, прочитавши листа, довго думали, що з ним робити. А не придумавши, відклали у товстенні чорні течки.., де чекали кремації послання до панів депутатів від їхніх ворогів та божевільних (Г. Тарасюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кремація — крема́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кремація — -ї, ж. Спалювання тіла померлого в спеціальній печі. Кремація тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кремація — Тілоспал Словник чужослів Павло Штепа
  4. кремація — крема́ція (від лат. crematio – спалювання) спалювання у крематорії тіл померлих людей, один з видів похорону. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кремація — КРЕМА́ЦІЯ, ї, ж. Спалювання тіла померлого в спеціальній печі. Кремація тіла. Словник української мови в 11 томах