креоли

КРЕО́ЛИ, ів, мн. (одн. крео́л, а, ч.; крео́лка, и, ж.).

1. Нащадки іспанських і португальських колонізаторів у країнах Латинської Америки.

На початку минулого століття в республіці перемогла революція, яку очолив Болівар, і до влади прийшли прогресивні креоли (Ю. Бедзик).

2. Люди, що походять від змішаного шлюбу різних рас.

Лукас опинився в морі людської недолі. Чорні, метиси, мулати, креоли, білі, які вже давно забули про колір своєї шкіри (П. Загребельний);

Дідусь – мулат, а можливо, креол (Д. Павличко);

Наполеон узяв собі за дружину Жозефіну Боарне, креолку за походженням, вдовицю маркіза Боарне (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. креоли — -ів, мн. (одн. креол, -а, ч.; креолка, -и, ж.). 1》 Нащадки іспанських і португальських колонізаторів у країнах Латинської Америки. 2》 Люди, що походять від змішаних шлюбів іспанців та індіанців, росіян й алеутів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. креоли — КРЕО́ЛИ, ів, мн. (одн. крео́л, а, ч.; крео́лка, и, ж.), 1. Нащадки іспанських і португальських колонізаторів у країнах Латинської Америки. 2. Люди, що походять від змішаного шлюбу іспанців та індіанців. Дідусь — мулат, а можливо, креол (Павл., Пальм, віть, 1962, 76). Словник української мови в 11 томах